Історична довідка головного управління архітектури

 Ботанічний (бувший Архієрейський) сад.

До 1847 року вся територія площею 17 га була літньою резиденцією фрейліни Імператриці Єкатерини ІІ. В 1847 році будинок ( де зараз військовий щпиталь) і сад ( в межах всього Бойкова яру) був подарований Архієпископу Ідеону і був названий Архієрейським садом, хоча служив для відпочинку свіх мешканців міста. Це був унікальний парк з каскадом чистих ставків, заповнених рибою і пов'язаних між собою Тарапунькою, що несла джерельну воду від Архієрейського будинку до річки Рогізної. На ставках були влаштовані купальниці. Благоустрій і озеленення парку підтримувалось на високому рівні.

 

Розміщення кожевенної фабрики поклало початок забрудненню території в нижній частині парку, але верхня частина зберігалась в належносу стані.

Після війни рішенням обл-і міськвиконкомів територія парку частково закріплялась за де-якими установами з метою поліпшення догляду і охорони природного середовища. Так верхня частина парку була закріплена за Обласною станцією юних натуралістів (рішення Облради №1161 від 16.08.1954 і міськради №275 від 15.04.1959). Суміжна частина була закріплена за сільгосп технікумом (бувше Духовне училище). Середня частина парку площею 5,25 га Постановою державного Комітету Ради Міністрів УССР по охороні природи на підставі рішення облвиконкому №135 від 18.04.1964 року була визнана пам'яткою природи місцевого значення і передана в землекористування агробіостанції Полтавського педінституту з супроводженням Охоронного зобов'язання від 16.01.1969 року, згідно якого агробіостанція зобов'язувалась суворо виконувати "Положення про охорону пам'яток природи на території Української ССР".

Після винесення кожевенного заводу, нижня частина парку, згідно прохання і обіцянок Полтавського педінститута, була передана йому в користування рішенням міськвиконкому № 555 від 11.12.1985 року під розширення ботанічного саду з метою подальшого його розширення до 15 га (лист міськвиконкому  № 35/2250 від 09.04.1980 року). Площа цієї території становила 4,3 га, таким чином , загальна площа, закріплена за інситутом під розвиток парку -9, 55 га.

(Протокол роботи комісії по обстеженню існуючого стану Ботанічного стану 22.09.1992 р)