СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ БОТАНІЧНОГО САДУ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

УДК 630*27:635.05

Гриньова М.В., Дзюбаненко A.C., Панасенко Т.В.

Полтавськии національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 36003, Україна, м. Полтава, вул. Остроградського, 2

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ БОТАНІЧНОГО САДУ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Цілеспрямоване комплектування та збереження колекційних фондів - одне з основних завдань ботанічних садів. Це важливий шлях як для вивчення біологічних особливостей інтродуцентів, так і для розширення асортименту рослин для пропаганди фіторізноманіття та цілей фітодизайну.

Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка є одним із вагомих центрів інтродукційної діяльності на Полтавщині. Його площа становить 5,25 гектарів. Рельєф території дещо хвилястий. Територія ботанічного саду розподілена притокою р. Тарапуньки на дві частини - північний і південний схил [1; 2].

Перші історичні відомості про інтродукцію деревних порід у Полтавському ботанічному саду (раніше агробіостанції) відносяться до 30-х років XX століття [1; 2]. На так званих «ботанічних ділянках» у першу чергу висаджувались місцеві породи. В подальшому для формування пейзажних композицій завозилися екзоти з інших ботанічних садів, зокрема, Larix decidua Mill., Thuja рlicata. D. Don, Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko, Ginkgo biloba L , Gymnocladus dioicus (L) C. Koch, Gleditsia triacanthos L, Phellodendron amurense Rupr, Aesculus x carnea Hayne., Quercus macranthera Fisch, et Mey, Vitis amurensis Rupr. та інші.

Колекції деревних рослин розміщенні на ділянках південного схилу загальною площею 1,8 гектарів. В основу формування насаджень було покладено ландшафтно-пейзажний принцип, поєднання ділянок природної діброви із декоративними інтродукованими видами дендрофлори. Дерева і кущі зростають переважно поодиноко, або в групах.

На початку 2000 року в ботанічному саду нараховувалося близько 120 видів та різновидів дерев і кущів. У результаті часткової реконструкції території саду колекція дендрарію постійно поповнюється новими видами і формами, які вирізняються різноманітними декоративними властивостями, що є проявом варіабельності ознак щодо розмірів, форми, забарвлення листків, квіток, суцвіть, крони в цілому.

Сучасний видовий склад дендрофлори нараховує 183 види і 24 форми, які належать до 86 родів, 29 родин. Із них Pinophyta - 30 видів і форм, Magnoliophyta - 165. За життєвими формами переважають кущі - 92 види і форми, дерев нараховано - 77.

Наукову цінність парку підвищує зростання вікових дерев (віком понад 100 років) Juglans nigra L, (h 20 м, d стовбура 80 cm), Quercus macranthera (h 18 м, d 116 cm) та Quercus robur L. (h 25 m, d 156 cm), реліктових видів - Ginkgo biloba (4 шт, до 11 м заввишки), Taxus baccata L. та інших [1].

Найвищим показником видової та внутрішньовидової різноманітності серед культивованої дендрофлори ботанічного саду характеризується родина Rosaceae (50 видів і форм). Із покритонасінних окрім розових, значне місце за кількісними показниками у дендрофлорі займають родини ОІеасеае (29 видів, форм і сортів), Caprifoli?ceas (12), Salicaceae (11), Hydrangeaceae (10), Fabaceae (9). Серед Pinophyta найчисленніше представництво у колекції мають родини Cupressaceae (18 видів і форм) за рахунок значної кількості видів із родів Juniperus L. (9) та Thuja L (8), а також Ріnасеае (10), серед яких переважають види з роду Picea A. Dietr. (5). За кількістю видів і форм, які входять до складу родів, найбагатшими є Syringa L (9 видів, 1 форма, 13 сортів), Spiraea L (11), Salix L (10), Philadelphus L (5), Acer L. (5), Viburnum L (5).

Декоративність території дендрарію особливо підвищують гарноквітуючі декоративні кущі Paeonia suffruticosa Andr., Spiraea х bumalda B?rvenich, S. douglasii Hook, S. media Franz. Schmidt, Kerria jap?nica (L.) DC, Hydrangea arborescens L, Ph. grandiflorus Hiild., Ph. coronaries L, Ph. coronaries 'Aurea', Deutzia scabra Thunb., D. amurensis (Rgl.) Airy-Shaw та інші. Серед ліан особливо вирізняється декоративними властивостями Campsis radicans (L.) Seem., Clematis x jackmanii Th. Moore., C. vitalba.

Деякі види дендрофлори представлені різними садовими формами, які відрізняються за габітусом фони, розмірами та кольором листків, квіток, плодів, характерних для вихідного виду й мають велику цінність для садово-паркового мистецтва. Внутрішньовидову різноманітність виявлено у Thuja occidentalis L - 6 форм ('Culumna', 'Aureo-spicata', 'Globosa', lutea', 'Ellwangeriana'), Philadelphus coronaries - 2 ('Aurea', 'Nana'), Acer platanoides L - 2 ('Globosum', 'Schwedieri'), Juniperus sabina L. - 2 форми (Tamariscifolia', Variegata'), однією декоративною формою представлені J. communis L 'Hibernica', J. horizontalis Moench. ?'Glauca', Picea glauca (Moench.) Voss. 'C?nica', Picea pungens Engelm. 'Glauca', Spiraea jap?nica L. f. 'Nana', Sorbus aucuparia L 'Pendula', Swida alba (L.) Opiz 'Argenteo-marginata, Sambucus nigra L. 'Luteo-variegata', Viburnum opulus L 'Roseum', Quercus robur L. 'Fastigiata', Morus alba L 'Globosa', Salix matsudana Koidz. Tortuosa' та інші.

У результаті досліджень протягом шести років визначено стійкість деревних рослин до місцевих кліматичних умов, зокрема, зимостійкість - близько у 5% видів і форм (від загального видового складу) підмерзають кінці пагонів (Magnolia cobus DC, Picea glauca 'C?nica', Buxus sempervirens L та інші). Але ці види зберігають характерну для них форму росту, вирізняються високою пагоноутворюючою здатністю. Тому після відмерзання спостерігається швидке відновлення втрачених частин їхньої крони.

Більшість хвойних і листяних порід добре плодоносять і насіння переважно кондиційне (Pseudotsuga menziesii, Ginkgo biloba та ін.). Відмічено, що фенологічні фази інтродукованих видів та аборигенних рослин збігаються. Життєвий стан деревних рослин, переважно, добрий та задовільний. Це свідчить про успішну акліматизацію рослин, які зберігають свою природну життєву форму і декоративність в умовах ботанічного саду та околиць Полтави.

Науково-дослідна робота в дендрарії ботанічного саду Полтавського педуніверситету спрямована за такими напрямками: проведення фенологічних спостережень за місцевими та інтродукованими деревами і кущами; проведення ботанічної паспортизації колекційного фонду; вивчення стійких біологічних особливостей видів; вивчення агрокліматичних і фенологічних особливостей при відборі вихідного матеріалу.

Отже, ботанічний сад мав важливе наукове, навчально-виховне, просвітницьке, культурно-історичне значення. Парк на його території охороняється в складі природно-заповідної мережі Полтавщини за статусом парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва

місцевого рівня (рішення облвиконкому № 135 від 18. 04. 64.) та має цінний матеріал для ведення інтродукційної діяльності.

1. Байрак ОМ, Самородов В.М., Панасенко T.B. Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку. - Полтава: Верстка, 2007. - 276 с.

2. Ботанічний сад Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Путівник. / Гапон С.В., Буйдін В.В., Орлова ЛД. та ін. - Полтава: АСМІ, 2003. - 28 с.

Гриньова M.B., Дзюбаненко А. С., Панасенко Т, В.

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ БОТАНІЧНОГО САДУ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Розглянуто сучасний видовий склад колекції дендрофлори ботанічного саду Полтавського національного університету. Проаналізовано систематичну структуру деревних рослин.