Галерея
Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України
03041,
м. Київ,
вул. Героїв оборони, 2а.
Телефон : (044) 527-81-00, 527-88-40
Ботанічний сад загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі – Ботанічний сад, або Сад) створено згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 13.02.1989 р. № 53 зі статусом Державного ботанічного саду, а відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 р. №2457-ХІІ отримано статус Ботанічного саду загальнодержавного значення.
Створення Ботанічного саду – результат багаторічної наполегливої праці вчених декількох поколінь. Роком його заснування прийнято вважати 1928 р., саме тоді постало питання щодо створення Українського лісотехнічного інституту. Дендрологічний сад мав слугувати навчально-практичною учбовою лабораторією для вивчення дендрології, лісової селекції, ботаніки.
З ініціативи Павла Феодосійовича було закладено розсадник із залученням різних екзотичних деревних і кущових видів рослин, насіння яких отримували із ботанічних садів та дендраріїв Ленінграду, Ялти, Харкова, Одеси, Ташкента та інших міст. На розсаднику площею близько 6 га до 1925 р. було висіяно насіння видів Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Phellodendron amurense Rupr., Catalpa bignonioides Walt., Fagus sylvatica L., Juglans nigra L., Juglans cinerea L., Gleditschia triacanthos L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Mahonia aquifolium Nutt., Rhus typhina L., Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd. та багатьох інших порід, а у 1929 р. налічувалось вже близько 320 видів дерев’янистих рослин.
У 1938 р. заснований П.Ф. Круг-Веселовським інтродукційний розсадник, офіційно переведено у підпорядкування Київського лісотехнічного інституту, тоді ж на території розсаднка було започатковано дендрарій. Першим його завідувЗ ініціативи Павла Феодосійовича було закладено розсадник із залученням різних екзотичних деревних і кущових видів рослин, насіння яких отримували із ботанічних садів та дендраріїв Ленінграду, Ялти, Харкова, Одеси, Ташкента та інших міст. На розсаднику площею близько 6 га до 1925 р. було висіяно насіння видів Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Phellodendron amurense Rupr., Catalpa bignonioides Walt., Fagus sylvatica L., Juglans nigra L., Juglans cinerea L., Gleditschia triacanthos L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Mahonia aquifolium Nutt., Rhus typhina L., Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd. та багатьох інших порід, а у 1929 р. налічувалось вже близько 320 видів дерев'янистих рослин.ачем був обраний старший викладач кафедри дендрології Олександр Володимирович Плетеньов, а пізніше, у тому ж році, дендролог Іван Іванович Вертепний, які розпочали плідну працю з перетворення розсадника в дендрарій.
У створенні наукових колекцій дендрарію брали участь науково-педагогічні працівники: доцент М.М. Ягніченко (переважно далекосхідні види), професор Н.О. Коновалов (понад 80 видів з родів Juglans L., Salix L., Populus L.), професор В.Е. Шмідт (види флори Кавказу: Quercus iberica Stev., Q. macranthera Fisch. et Mey, Q. castaneifolia C.A. Mey., Aristolochia mandchuriensis Kom., та інші). Академік П.С. Погребняк (заклав ділянку географічних культур дуба з рас Quercus robur L.), академік М.М. Гришко (передав дендрарію колекцію ліан Далекого Сходу з родів Actinidia Lindl., Schisandra Michx., Vitis L., а також Paulownia Sieb et Zucc.), Ф.М. Русанов (надіслав із Середньої Азії саджанці Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng). Істотний вклад у становлення та розвиток дендрологічного саду, після переїзду разом з лісогосподарським факультетом із Харкова до Києва, внесли професори кафедри дендрології В.М. Андрєєв, Н.О. Коновалов, В.Є. Шмідт. Міцні зв'язки дендрарію зі спорідненими закладами сприяли тому, що на початок 1941 р. його колекції нараховували близько 700 таксонів дерев та кущів.
Після утворення в 1954 р. Української сільськогосподарської академії дендрарій набув значно вищого статусу: став навчально-науковою базою не тільки лісогосподарського, але й інших факультетів. Збільшився обсяг робіт з озеленення території вузу. Виникла потреба у розширенні асортименту і збільшенні обсягів вирощування садивного матеріалу, організації лабораторії квітникарства та створенні колекцій квітково-декоративних культур.
З 1972 р. дендрологічний сад Української сільськогосподарської академії став членом Регіональної Ради ботанічних садів України. Значні ботанічні колекції та широке визнання дендросаду як наукового закладу сприяло підвищенню його статусу і 29 грудня 1988 р. ректор, академік Д.О. Мельничук підписав наказ № 410 „Про створення ботанічного саду Української сільськогосподарської академії", згідно якого до нової структури увійшли землі Боярської лісової дослідної станції і сільгоспакадемії, зайняті плодовим садом, ділянки пасіки, учбово-дослідної лабораторії конярства. Подане клопотання щодо надання дендрарію статусу Ботанічного саду загальнодержавного значення підтримала Рада ботанічних садів України та Молдавії на чолі з академіком АН УРСР А.М. Гродзинським.
З моменту отримання офіційного статусу директорами Саду були старший викладач А.І. Кушнір (1989-1991), А.О. Сиволапенко (1991-1996 рр.), доцент О.С. Козьяков (1996-1999 рр.), професор О.А. Калініченко (1999-2001 рр.), доцент Л.І. Крупкіна (2001-2006 рр.), а з 2006 р. – доцент О.В. Колесніченко.
Впродовж 2006-2007 рр., на виконання Указу Президента України від 11 листопада 2004 р. №1396/2004 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додержання законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" Українським державним проектним лісовпорядним виробничим обєднанням (м. Ірпінь) сумісно з фахівцями підрозділів НУБіП України виконано проект організації території Ботанічного саду.
Колекція деревних рослин незахищеного ґрунту на сьогодні представлена 389 видами, 4 різновидами, 33 гібридами, 2 формами та 176 культиварами (всього 604 колекційних одиниці) які належать до 144 родів, 57 родин, 39 порядків, 7 підкласів, 3 класів, 2 відділів.
На основі інвентаризації 1992-1995 рр. спочатку було створено базу даних „Колекція арборетуму Ботанічного саду” з використанням системи управління базами даних MS ACCESS, що дало змогу уточнити дані про таксономічний склад колекції дерев і кущів арборетуму на основі наявних відомостей інвентаризації. За цими даними колекція деревних рослин відкритого ґрунту нараховувала 472 таксони: 397 вид, 63 культивари, 12 гібридів. Голонасінні було представлено 58 видами і 23 культиварами з 5 родин та 16 родів. Покритонасінні було представлено 339 видами, 40 культиварами та 12 гібридами з 52 родин та 124 родів.
Для уточнення назв таксономічних одиниць та розміщення їх за систематичним принципом використовували низку наукових видань, а також інформацію з інтернет-сайтів найавторитетніших у світі джерел: International Plant Names Index (IPNI) та Germplasm Resource Information Network (GRIN).
Колекція лікарських рослин представлена 163 видами, 1 гібридом, (всього 164 колекційних одиниці) які належать до 144 родів, 59 родин, 45 порядків, 10 підкласів, 4 класів, 2 відділів. Колекція квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту представлена 95 видами, 21 гібридом та 38 культиварами (всього 154 колекційних одиниці) які належать до 91 роду, 43 родин, 30 порядків, 9 підкласів, 2 класів, 1 відділу.
Колекція видів та сортів плодово-ягідних рослин представлена 27 видами, 2 гібридами та 126 культиварами (всього 155 колекційних одиниці) які належать до 21 роду, 10 родин, 9 порядків, 4 підкласів, 1 класу, 1 відділу.
Колекція рослин захищеного ґрунту представлена 162 видами, 4 різновидами, 5 гібридами та 13 культиварами (всього 184 колекційних одиниці) які належать до 125 родів, 54 родин, 36 порядків, 10 підкласів, 5 класів, 4 відділів. Колекція дикорослих та адвентивних трав’янистих рослин представлена 306 видами та 1 гібридом (всього 307 колекційних одиниці) які належать до 203 родів, 54 родин, 38 порядків, 4 підкласів, 3 класів, 3 відділів. Колекція мохоподібних рослин представлена 50 видами які належать до 34 родів, 25 родин, 11 порядків, 3 підкласів, 2 класів, 1 відділу.
Вищевказані колекції внесені в загальний каталог Ботанічного саду НУБіП України (2011 р.), який зведено у систематичний каталог, в якому представлені 1060 видів, 6 різновидів, 59 гібридів, 2 форми та 37 культиварів (всього 184 колекційних одиниці) які належать до 574 родів, 172 родин, 94 порядків, 15 підкласів, 10 класів, 6 відділів. Таким чином, загальна кількість видів, різновидів, гібридів, культиварів та форм які зростають на території Ботанічного саду становить 1499 таксономічних одиниці.
Ботанічний сад створено з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження у спеціально створених умовах і ефективного господарського використання рідкісних й типових видів місцевої та світової флори, ведення наукової, навчально-освітньої роботи. Основними завданнями Саду згідно „Положення", затвердженого 17.02.2005 р., є збереження та поповнення в штучних умовах колекцій генофонду живих рослин; ведення навчальної і освітньо-виховної з роботи з питань ботаніки, дендрології, екології, охорони природи, селекції, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури; проведення науково-дослідних робіт з проблем інтродукції, акліматизації, розмноження і ефективного використання рослин.
Основним принципом формування колекцій арборетуму Ботанічного саду тривалий час був ботаніко-географічний принцип (ділянки Кавказ, Далекий Схід і т.п.). Подальше формування колекцій потрібно проводити з метою забезпечення науково-навчального процесу з використанням для інтродукційного випробування методу родових комплексів, а також створення генофондових колекцій.
Подальше поповнення колекцій Ботанічного саду перспективно проводити шляхом повторної інтродукції втрачених (через загущеність посадок) видів; інтродукції видів занесених до Червоної книги України, Зеленої книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів; інтродукції місцевих видів природної флори; розширення формового різноманіття для навчальних потреб (за рахунок культиварів цінних декоративних дерев і кущів).
Сайт : Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України