Галерея
Ботанічний сад Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
18000,
Черкаси,
вул. Громова, 34;
тел. (0472) 63-05-13
Створення ботанічного саду Черкаського національного університету (на той час – Черкаського педагогічного інституту) розпочалося у 1936 році після передачі інститутові землі колгоспом “Огородник”. Раніше на цих землях уже був плодовий сад, а пізніше тут вирощувались городні культури.
З перших днів створення Ботанічного саду його працівники проводили кропітку роботу зі створення колекцій декоративних деревних, одно- та багаторічних трав’янистих рослин, рослин із цінними господарськими якостями, а також – закритого ґрунту.
Ще до Другої світової війни тут було закладено плодовий сад площею 3,5 га з яблунь (55 сортів), груш (30 сортів), абрикос, слив, персиків, вишень, винограду, смородини та аґрусу. Тоді ж було розпочато створення дендрарію, який на той час займав площу близько 2 га і включав більше 50 видів декоративних деревних рослин та чагарників.
За роки існування Ботсаду було побудовано чотири теплиці для роботи з рослинами закритого ґрунту, два приміщення для проведення навчальної та наукової діяльності студентів і викладачів факультету, закладено ділянки степової та лісостепової рослинності, створено альпінарій.
Співробітники Ботанічного саду спільно з викладачами та студентами біологічного факультету постійно дбали про збагачення його видового складу. Так, у 1965 році у дендрарії було зібрано близько 60 видів як аборигенних, так і інтродукованих деревних рослин, а в 1976 році їх кількість складала вже понад 100 таксонів. Колекція декоративних трав’янистих рослин налічувала 260 сортів і гібридних форм жоржин, 60 сортів і гібридів гладіолусів, включала велику кількість сортів і форм лілій, гвоздик, хризантем та ін.
Крім цього, на ділянках відділу польових та овочевих культур на площі 4 га вирощували 87 таксонів бобових і злакових трав, 38 – овочевих, 18 технічних та ін. культур.
Співробітникам Ботанічного саду вдалося зібрати багату колекцію рослин закритого ґрунту, яка налічувала близько 250 видів різних екологічних груп тропіків і субтропіків.
У Ботанічному саду велася активна наукова робота. Тут проводили селекцію цукрових буряків (доц. М.І. Петруня), кукурудзи (викл. Л.І. Кравчук), роботи з гібридизації примул (З.С. Діденко, О.Г. Чернова), жоржин (Б.Д. Шведенко). Викладачі та студенти природничого факультету проводили роботи з інтродукції трав’янистих (цицанії широколистої – Zizania latifolia, коксагизу – Taraxacum kok-saghyz, різних видів Юкки – Yucca та ін.) і різноманітних дерев’янистих (наприклад, Секуринеги напівкущової – Securinega suffruticosa) рослин, вивчення впливу радіоактивного опромінення на рослини кукурудзи (доц. М.І. Петруня, доц. П.П. Гладкий) та інтродукованих деревних рослин (доц. І.Г. Дерій).
На базі Ботсаду проводились теоретичні та практичні заняття студентів біологічного факультету, велася планомірна просвітницька діяльність серед школярів міста, проводилися дослідження, за результатами яких було захищено одну докторську та декілька кандидатських дисертацій.
Але, на жаль, у 1980-1990-х роках спостерігався занепад Ботсаду, який проявився у вигляді спаду наукової активності, погіршення зовнішнього вигляду та збіднення ботанічного розмаїття. В силу збігу багатьох причин було втрачено значну частину його колекцій. Зменшився таксономічний склад трав’янистих і дерев’янистих рослин як відкритого, так і закритого ґрунту (на даний час налічується близько 120 видів і форм рослин закритого ґрунту та близько 100 таксонів деревних рослин), а сама територія Ботанічного саду зменшилася до 4,6 га. Практично припинилися наукові дослідження, були розірвані дружні зв’язки з іншими українськими та закордонними ботанічними установами. Ботанічний сад тимчасово перетворився на територію для вирощування сільськогосподарської продукції, і лише завдяки ентузіазму його працівників та викладачів біологічного факультету було зупинено повний занепад цієї вкрай необхідної і важливої для регіону установи.
У 2004 році Черкаському державному інституту було присвоєно статус національного. Відбулася реорганізація структурних підрозділів університету. У нових умовах постала нагальна потреба у реконструкції Ботанічного саду ЧНУ та повернення йому тієї ролі та функцій, які стоять перед подібними установами в усьому світі.
Для здійснення поставленої мети на біологічному факультеті була створена ініціативна група викладачів, які бажають реалізувати прагнення відновити функціональне значення Ботанічного саду ЧНУ та створити ботанічну установу сучасного рівня. Був розроблений план реконструкції Ботсаду ЧНУ.
З перших днів створення Ботанічного саду його працівники проводили кропітку роботу зі створення колекцій декоративних деревних, одно- та багаторічних трав’янистих рослин, рослин із цінними господарськими якостями, а також – закритого ґрунту.
Ще до Другої світової війни тут було закладено плодовий сад площею 3,5 га з яблунь (55 сортів), груш (30 сортів), абрикос, слив, персиків, вишень, винограду, смородини та аґрусу. Тоді ж було розпочато створення дендрарію, який на той час займав площу близько 2 га і включав більше 50 видів декоративних деревних рослин та чагарників.
За роки існування Ботсаду було побудовано чотири теплиці для роботи з рослинами закритого ґрунту, два приміщення для проведення навчальної та наукової діяльності студентів і викладачів факультету, закладено ділянки степової та лісостепової рослинності, створено альпінарій.
Співробітники Ботанічного саду спільно з викладачами та студентами біологічного факультету постійно дбали про збагачення його видового складу. Так, у 1965 році у дендрарії було зібрано близько 60 видів як аборигенних, так і інтродукованих деревних рослин, а в 1976 році їх кількість складала вже понад 100 таксонів. Колекція декоративних трав’янистих рослин налічувала 260 сортів і гібридних форм жоржин, 60 сортів і гібридів гладіолусів, включала велику кількість сортів і форм лілій, гвоздик, хризантем та ін.
Крім цього, на ділянках відділу польових та овочевих культур на площі 4 га вирощували 87 таксонів бобових і злакових трав, 38 – овочевих, 18 технічних та ін. культур.
Співробітникам Ботанічного саду вдалося зібрати багату колекцію рослин закритого ґрунту, яка налічувала близько 250 видів різних екологічних груп тропіків і субтропіків.
У Ботанічному саду велася активна наукова робота. Тут проводили селекцію цукрових буряків (доц. М.І. Петруня), кукурудзи (викл. Л.І. Кравчук), роботи з гібридизації примул (З.С. Діденко, О.Г. Чернова), жоржин (Б.Д. Шведенко). Викладачі та студенти природничого факультету проводили роботи з інтродукції трав’янистих (цицанії широколистої – Zizania latifolia, коксагизу – Taraxacum kok-saghyz, різних видів Юкки – Yucca та ін.) і різноманітних дерев’янистих (наприклад, Секуринеги напівкущової – Securinega suffruticosa) рослин, вивчення впливу радіоактивного опромінення на рослини кукурудзи (доц. М.І. Петруня, доц. П.П. Гладкий) та інтродукованих деревних рослин (доц. І.Г. Дерій).
На базі Ботсаду проводились теоретичні та практичні заняття студентів біологічного факультету, велася планомірна просвітницька діяльність серед школярів міста, проводилися дослідження, за результатами яких було захищено одну докторську та декілька кандидатських дисертацій.
Але, на жаль, у 1980-1990-х роках спостерігався занепад Ботсаду, який проявився у вигляді спаду наукової активності, погіршення зовнішнього вигляду та збіднення ботанічного розмаїття. В силу збігу багатьох причин було втрачено значну частину його колекцій. Зменшився таксономічний склад трав’янистих і дерев’янистих рослин як відкритого, так і закритого ґрунту (на даний час налічується близько 120 видів і форм рослин закритого ґрунту та близько 100 таксонів деревних рослин), а сама територія Ботанічного саду зменшилася до 4,6 га. Практично припинилися наукові дослідження, були розірвані дружні зв’язки з іншими українськими та закордонними ботанічними установами. Ботанічний сад тимчасово перетворився на територію для вирощування сільськогосподарської продукції, і лише завдяки ентузіазму його працівників та викладачів біологічного факультету було зупинено повний занепад цієї вкрай необхідної і важливої для регіону установи.
У 2004 році Черкаському державному інституту було присвоєно статус національного. Відбулася реорганізація структурних підрозділів університету. У нових умовах постала нагальна потреба у реконструкції Ботанічного саду ЧНУ та повернення йому тієї ролі та функцій, які стоять перед подібними установами в усьому світі.
Для здійснення поставленої мети на біологічному факультеті була створена ініціативна група викладачів, які бажають реалізувати прагнення відновити функціональне значення Ботанічного саду ЧНУ та створити ботанічну установу сучасного рівня. Був розроблений план реконструкції Ботсаду ЧНУ.
Спрягайло О.В