Галерея
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім.Т. Шевченка
Сад розміщенний за Головним корпусом Національного університету, між бульваром Т. Шевченка й вулицями Л. Толстого, Вєтрова й С. Петлюри.
Ботанічний сад розділений на 2 частині — паркову й наукову. Паркова частина відкрита для вільного відвідування. Особливою популярністю сад користується навесні коли в долині зацвітають численні магнолії, у на центральній алеї різнобарвні рододендрони.
Наукова частина ботанічного саду доступна тільки в супроводі екскурсоводу. На її території знаходяться оранжереї з рослинами тропічних і субтропічних країн, серед яких кавове й динне дерево, кокосова пальма, карликовий банан, коричне дерево й особливе цінні вікові екземпляри 200 літнього енцефаляртоса й 180 літніх пальм.
Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна закладений 1839 на пустирі, глибоких ярах і голих горбах. Площа саду 22,5 га. Для створення саду було завезено колекції рослин з ботанічного саду Кременецького ліцею (тепер Кременецький педагогічний інститут у Тернопільскій області), а також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. В 1846 — 1849 споруджено оранжерейний комплекс і розміщено в ньому колекції тропічних і субтропічних рослин.
Всесвітню славу саду принесли відкриття в області цитоембріології рослин в 1894-1914 роках і він став предметом постійної уваги вчених багатьох країн світу. У цей час Ботанічний сад приваблював численних відвідувачів не тільки чарівною колекцією рослин на його території, але й зоологічним парком, який розміщався тут з 1908 по 1913 роках.
З 1914 року по 1935 директором Ботанічного саду був Олександр Васильович Фомін, який узимку 1919-1920 разом зі співробітниками саду виконав титанічну роботу, коли оранжерейним рослинам загрожувала загибель від морозу.
З 1941 по 1943 рік під час фашистської окупації Києва загинуло безліч цінних рослин з колекції, а деякі були вивезені в Німеччину. Однак вже навесні 1944 року сад був відкритий для відвідувачів, почалося відновлення оранжерей і колекцій рослин саду.
У колекціях Б. С. налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин, у т. ч. найстарші й найвищі в колишньому Радянському Союзі екземпляри пальм. Колекція кактусів та інш. сукулентів налічує бл. 2 тис. видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. У відкритому грунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу.
В 1977 році було побудовано оранжерею-кліматрон висотою 30 метрів, загальною площею близько 1000 м?, а у 1984 році завершене спорудження купольної оранжереї висотою 18 метрів і загальною площею 532 м?.
При Б. С. існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В Б. С. в різні часи працювали такі відомі вчені, як Р. Е. Траутфеттер, О. С. Рогович, І. Ф. Шмальгаузен, О. В. Фомін, С. Г. Навашин, М. Г. Холодний, Д. К. Зеров та інш.
Адміністрація
Директор Ботанічного саду - Капустян Василь Васильович, кандидат с./г. наук;
Заступник директора з наукової роботи - Зарубенко Анатолій Устинович, кандидиат с./г. наук;
Заступник директора з загальних питань - Кучеренко Вадим Григорович
Зав. сектором інтродукції тропічних і субтропічних рослин - Нікітіна Віра Володимирівна, кандидат біол. наук;
Зав. сектором інтродукції трав'янистих рослин - Куковиця Галина Степанівна, кандидат біол. наук;
Зав. сектором фізіології та біохімії інтродукованих рослин - Лапчик Вадим Францевич, кандидат біол. наук;
Зав. сектором дендрології - Бонюк Зінаїда Григорівна, кандидат біол. наук