Галерея
Навчально-дослідна ділянка
Значне видове та сортове різноманіття культурних та дикорослих рослин зібране на навчально-дослідній ділянці, їх склад визначається місцевими еколого-географічними умовами, тематикою дослідно-практичних робіт. Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу навчально-дослідна ділянка поділяється на відділи: польових культур, овочевих рослин, плодово-ягідних насаджень, біології, селекційно-генетичний.
Відділ лікарських рослин
Велика кількість видів, зібраних у ботанічному саду, використовуються у медицині. На ділянках, в колекційному відділі, в оранжереях можна знайти чимало як добре відомих, так і мало поширених цілющих рослин, які використовуються як в науковій, так і в народній практиці для лікування та попередження хвороб.
Серед добре всім відомої і уживаної на Україні лікарської дендрофлори потрібно вказати на такі: дуб звичайний, ясен звичайний, березу бородавчасту, горіх грецький, липу серцелисту, сосну звичайну, абрикос звичайний, аронію чорноплідну, барбарис звичайний, види глодів, шипшин, шовковиці, груш, яблунь, слив, бузину чорну, калину звичайну, бузок звичайний, ліщину звичайну.
Легенди Полтавського ботанічного саду
Наталія ЖОВНІР, 28.10.2009
Величезну територію від вулиці Козака і аж–аж–аж до сучасного Ботанічного провулку у Полтаві колись займала резиденція архієпископа Полтавського і Переяславського. Коли радянська влада все націоналізувала, її розділили й розмістили тут багато організацій. Сюди перенесли й ділянки так званої колекції, яку назвали Ботанічним садом Інституту народної освіти (нині Полтавський державний педагогічний університет імені Володимира Короленка).
Музей Українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом
Помітне місце в експозиції ботанічного саду займає музей українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом, який виступає провідним чинником залучення молоді до національної культури і традицій, які прищеплюють повагу до свого народу, його історії та культури, закладають основи цілісного внутрішнього світу особистості, її національної самосвідомості, народного світогляду.