Музей Українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом

Помітне місце в експозиції ботанічного саду займає музей українського національного декоративного квітникар­ства під відкритим небом, який виступає провідним чинни­ком залучення молоді до національної культури і традицій, які прищеплюють повагу до свого народу, його історії та культури, закладають основи цілісного внутрішнього світу особистості, її національної самосвідомості, народного світог­ляду.

Надзвичайно важливу роль у формуванні особистості відігріють народні легенди, прислів'я, прикмети і поради, бувальщини та оповіді про наших супутників-рослин. Із перлинами народної мудрості, рослинами-символами украї­нського народу, що дійшли до нас із сивої давнини, мають змогу ознайомитись студенти ПДПУ ім. В.Г. Короленка у нещодавно відкритому музеї українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом.

Переступивши поріг відділу рослин давньої епохи квітникарства, можна доторкнутись до багатої історії ук­раїнського народу. Тут зростають такі дерева як дуб зви­чайний, що символізує довголіття, міцність, береза боро­давчаста - оберег господаря і родини, верба ламка - сим­вол повноти життя, довголіття і жіночої краси. Особливою шаною і популярністю в Україні користувалась калина зви­чайна - символ рідної землі, батьківської хати й любові, що пам'ять людська береже. Вона схилила свої віти поблизу володимирської криниці.

В цьому відділі можна також ознайомитись із різнома­нітністю лікарських рослин. Коло садиби, поблизу стежок та на межах можна побачити м'яту перцеву, оман високий, нагідки лікарські, руту пахучу, мелісу лікарську, барвінок малий, любисток лікарський, шавлію лікарську, хміль зви­чайний. Попід тином зростає чебрець повзучий, чистотіл великий, дивина фіолетова, подорожник великий, лопух справжній, кропива дводомна, кульбаба лікарська, звіробій звичайний, вероніка лікарська, материнка звичайна, деревій майже звичайний тощо. Ліки з цих рослин кожна селянсь­ка родина завжди мала у хаті. З покоління до покоління передавались рекомендації, поради і рецепти наших пра­щурів.

Надзвичайною красою заворожують декоративні види відділу рослин давньої епохи квітникарства: мак дикий - символ печалі і туги, і водночас надії на краще, айстра ба­гаторічна - оберег добрих справ, чорнобривці прямі та роз­логі - символ достатку і затишку в родині.

Колись кожна господиня намагалась, щоб коло садиби зростало побільше овочевих та пряно-ароматичних куль­тур. Тому ці види також представлені у музеї. Це квасоля звичайна, цибуля городня, часник, капуста городня, гарбуз звичайний, кріп пахучий, м'ята українська та багато інших видів.

В музеї під відкритим небом також широко представ­лений відділ сучасного українського декоративного квітни­карства, який включає в себе напрямки пейзажного, регу­лярного та східного стилю. У відділі застосовують рядкові насадження, групи або куртини, газони та квітники. Тут можна ознайомитись із сортовим різноманіттям півників блідих, бегоній гібридних, канн гібридних, айстр багаторі­чних тощо. У відділі представлені також листково-декора­тивні види - рицина звичайна, кохія (віниччя волосисте), перила нанкінська, ценерарія приморська тощо. Ці насад­ження доповнені пізньоквітуючими однорічниками - чор­нобривцями прямими і розлогими, сальвією блискучою, петунією гібридною, які є невід'ємним елементом музею, створюють основні акценти в його колоритному оформ­ленні. Розміщення квіткових рослин музею підпорядковане єдиному художньому задуму озеленення території.

Отже, музей українського національного декоративно­го квітникарства - є справжньою скарбницею народної мудрості, який допомагає побачити красу навколишнього світу, виховувати повагу до історії свого народу, національ­ну самосвідомість та народний світогляд.

Ботанічний сад Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Путівник. 2003 р