Відділ лікарських рослин

Велика кількість видів, зібраних у ботанічному саду, використовуються у медицині. На ділянках, в колекційно­му відділі, в оранжереях можна знайти чимало як добре відомих, так і мало поширених цілющих рослин, які вико­ристовуються як в науковій, так і в народній практиці для лікування та попередження хвороб.

Серед добре всім відомої і уживаної на Україні лікарсь­кої дендрофлори потрібно вказати на такі: дуб звичайний, ясен звичайний, березу бородавчасту, горіх грецький, липу серцелисту, сосну звичайну, абрикос звичайний, аронію чорноплідну, барбарис звичайний, види глодів, шипшин, шовковиці, груш, яблунь, слив, бузину чорну, калину зви­чайну, бузок звичайний, ліщину звичайну.

Разом з тим, терапевтичними властивостями володіють і екзотичні інтродуковані представники дерев та кущів. Наприклад, екстракт листків гінкго дволопатевого поліпшує кровообіг, відвар та настої бархата амурського використо­вують при пневмонії і туберкульозі, а плоди - як глистогін­ний засіб. Листя і плоди гледичії колючої застосовують при гіпертонії і виразці шлунку. Плоди актинідії коломикта - дводомної декоративної ліани з великими цілісними лист­ками - містять вдвічі більше вітаміну С, ніж у шипшині. Одна-дві ягідки задовольняють добову потребу в цьому вітаміні і заміняють, таким чином, приблизно 100 г лимона. До найцінніших вітамінних рослин належить обліпиха крушиновидна, плоди якої посідали почесне місце ще в меди­цині Давнього Сходу. Аскорбінової кислоти в них стільки ж, скільки в ягодах смородини, але на відміну від останньої цей вітамін у рослині міститься у вільному стані й тому засво­юється краще. Крім того, в плодах обліпихи відсутній фер­мент, що руйнує цей вітамін. Тому він дуже стійкий і збері­гається при переробці. З лікувальною метою також викори­стовуються шишкоягоди, молоді гілки та деревина ялівця зви­чайного. Вживається як сечогінний, дезинфікуючий, відкаш­люючий засіб, а також засіб, що покращує травлення. При використанні його потрібно пам'ятати, що шишкоягоди подібні до таких як у ялівця козацького, який с отруйним. Вітамінними властивостями володіють і плоди кизилу справ­жнього, які містять вітамін С, рутин, пектин, таніни. Корис­ний він при крововиливах, гастритах, виразках.

У затінених місцях можна побачити такі поширені лікарські представники як конвалію травневу, чистотіл ве­ликий, барвінок малий, медунку темну, гравілат міський; по берегам притоки Тарапуньки гарно почувають себе живокіст лікарський, валеріана лікарська, череда трирозд­ільна. На освітлених і відкритих ділянках нерідко зустріча­ються вовчуг польовий, алтея лікарська, суниці зелені, звіробій звичайний, конюшини, собача кропива п'ятилопа­тева, подорожник великий, пижмо звичайне, оман висо­кий, деревій майже звичайний, цмин пісковий, хамоміля лікарська та інші. Як бур'яни з цілющими властивостями відмічаються кропива дводомна, пирій повзучий, грицики звичайні, березка польова, блекота чорна, дурман звичай­ний, кульбаба лікарська, лопух великий, мильнянка лікарсь­ка, розхідник звичайний, спориш звичайний, талабан по­льовий та інші.

З метою ознайомлення відвідувачів з трав'янистими інтродуцентами-цілителями створено колекційну ділянку лікарських рослин. Тут представлено в основному малопоширені види. Насіннєвий матеріал для цього відділу попов­нюється із фондів інших ботанічних садів, Дослідної станції лікарських рослин УААН України (с. Березоточа), місцеви­ми любителями, викладачами, співробітниками, студента­ми вузів та учнями шкіл. Дирекція ботанічного саду і ко­лектив природничого факультету ПДПУ ім. В.Г. Короленка запрошують всіх бажаючих співробітничати у цьому на­прямку.

Серед маловідомих трав'янистих видів із терапевтич­ними властивостями перш за все слід назвати аммі зубну. Ця зонтична сильно галузиста рослина використовується при лікуванні серцевих захворювань. Основна діюча речо­вина - келлин - міститься у плодах і розширяє судини сер­ця, знижує тонус м'язових органів (бронхів, шлунка). Доб­ре відомою на сьогодні рослиною є ехінацея. На ділянках зростають два види: ехінацея пурпурова та бліда. Ця рос­лина здавна використовувалась у північноамериканській традиційній медицині для лікування обморожень, зміїних укусах, для загоювання ран. Препарати з рослини викори­стовують при різних патологічних станах для підвищення імунітету. Вони вживаються при хронічних запальних про­цесах, порушеннях в обміні речовин і мають антибактері­альні, противірусні і протинаркотичні властивості. Розто­ропша плямиста - досить оригінальна рослина. Свою назву отримала за її плямисті і гострі листки. З лікувальною ме­тою використовують плоди з насінням при захворюваннях печінки, селезінки, жовчнокам'яної хвороби, жовтусі, хро­нічному кашлі. Цілющою частиною змієголовників є трава, яка використовується як в'яжучий, протиспазматичний, зне­болюючий засіб. На думку тибетських лікарів рослина лікує „підвищену температуру шлунка і печінки". Солодка гола містить велику кількість слизових речовин (в підземних частинах) і це дає можливість її використовувати як по­слаблюючий, відкашлюючий, протитуберкульозний, протиотруйний засіб. Солодковий корінь, на думку китайсь­ких лікарів, омолоджує організм. Препарати козлятника лікарського посилюють секрецію молочних залоз. Але їх вживання повинно контролюватися лікарем: козлятник може підвищити кров'яний тиск або порушити функції ки­шечнику.

На ділянках овочевої та польової сівозмін також мож­на зустрітися з лікарськими видами. Зокрема, з любистком лікарським (застосовується при серцевих захворюваннях, запальних процесах), коріандром посівним (протизапаль­ний, проносний, дезинфікуючий засіб), гісопом лікарським, який вживають при астмі, запаленнях горла. Його трава має сечогінні і потогінні властивості, підвищує тонус. Це також відмінний медонос. Харчове значення має і соняш­ник бульбистий (земляна груша), який використовується як протизапальний, болезаспокійливий засіб, для віднов­лення сил при обмінних захворюваннях. Цілющі власти­вості мають і добре відомі капуста городня (вітамінна, для лікування шлунково-кишкових хвороб, органів дихання), картопля (при гастритах, простудах, виразкових хворобах), гарбузи (протигельмінтозний засіб, при шлунково-кишко­вих хворобах). Лікувальний ефект мають і інші представ­ники цієї ділянки (буряки, селера пахуча, петрушка город­ня, редька посівна, щавель кислий, ревінь пальчастий, кріп пахучий, кукурудза звичайна, жито посівне тощо).

До пряних і лікарських рослин відносяться чебреці та рута пахуча. Трава чебреців має бактерицидні та дезинфі­куючі властивості. Напої, ароматизовані ним, дуже приємні на смак, однак зловживання ним може призвести до пору­шення функцій щитовидної залози. Слід бути обережними при вживанні рути. її застосовують при серцебитті, нерво­вих хворобах, радикуліті. При великих дозах може викли­кати болісні алергічні висипи.

Багато рідкісних лікарсь­ких рослин представлено на ділянках відкритого ґрунту. Наприклад, горицвіт весня­ний досить отруйна рослина, тому використовувати її для лікування серцевих хвороб потрібно дуже обережно. Астрагал шерстистоквітко­вий з успіхом вживається при серцевих порушеннях, нефритах. Первоцвіт весняний є вітаміноносом, його реко­мендують як відкашлюючий, сечогінний засіб. Цибулю вед­межу (черемшу) застосовують при цинзі, атеросклерозі, як протимікробний засіб.

На квітниках можна ще раз помилуватися нагідками лікарськими (мають бактерицидні, ранозагоюючі, протиза­пальні властивості, заспокоюють нервову систему, знижу­ють артеріальний тиск), рициною звичайною (касторову олію, яку з неї добувають, застосовують як послаблюючий засіб, при запальних станах травних шляхів, з косметич­ною метою), півниками (як відкашлюючий, потогінний засіб, у зуболікувальній практиці), орликами звичайними (володі­ють заспокійливою, сечогінною, протизапальною, крово­спинною дією), ліліями (вживають як кровоспинний, боле­заспокійливий засіб), маком східним (відкашлюючі ліки) та багатьма іншими.

У колекціях оранжерей ботанічного саду для огляду пропонується чимало цілющих рослин. Терапевтичними властивостями володіють сукулентні представники. До них можна віднести алое деревовидне (покращує апетит, трав­лення, лікує гнійні рани, запалення шкіри, опіки), види ка­ланхое (протизапальні, протигнійні властивості), агави (з них виробляють протизапальні, болетамуючі, жарознижуючі, відкашлюючі препарати). Тропічні і субтропічні види та­кож мають лікувальну здатність. Зокрема, гранатник зви­чайний споживають при розладах шлунково-кишкового тракту, при простудних захворюваннях; лавр благородний - втирають при паралічах та ревматизмі, олеандр звичай­ний - при серцевих захворюваннях; розмарин звичайний -заспокоює нервову систему, збуджує апетит, регулює діяльність шлункового тракту і діє як загально зміцнюючий засіб; смоковниця звичайна - для лікування вітілаго і гніздо­вого облисіння, дає протизапальний, протицинготний, про­тимікробний ефект та багато інших.

Таким чином, у відділі лікарських рослин відкритого та закритого ґрунту відвідувачі мають можливість ознайоми­тися як з добре відомими та уживаними видами цілющих рослин, так і з малознайомими інтродукованими представ­никами лікарської флори.

Ботанічний сад Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Путівник. 2003 р